четвер, 30 квітня 2015 р.

Всеукраїнська акція
«Бібліотека українського воїна»
Запрошуємо всіх Іршавчан взяти участь у
   Всеукраїнській акції
«Бібліотека українського воїна»,
         яка була ініційована Міністерством культури України для підтримки бойового духу та патріотичного виховання українських військовослужбовців.
       Відповідно до Концепції акції, її мета – сприяння морально-психологічному забезпеченню бойової та мобілізаційної готовності військ, патріотичному вихованню в Збройних Силах України, підвищенню освітнього рівня військовослужбовців, організації їх змістовного дозвілля.
        У ході проведення акції будуть зібрані та передані до бібліотек військових частин Збройних Сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури в перекладі українською мовою, науково-популярні видання з історії та культури Української держави.
        Іршавська центральна районна бібліотека, як співкоординатор акції буде збирати та передавати книги до Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, яка є координатором акції в Закарпатській області, а потім книги будуть передані у військові частини.
          Допоможемо разом нашим захисникам, які потребують уваги та підтримки!

 Приносьте книги до Іршавської центральної районної бібліотеки

за адресою: м. Іршава пл. Народна, 1

Довідки за телефоном: (03144)2-12-57; (03144)2-24-73.

Контактна особа - Купар Надія Іванівна: тел. 0976545371

Не будьте байдужими, чекаємо на Вас!

середу, 29 квітня 2015 р.


Згадувати боляче, забути неможливо

Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана світовим співтовариством як найбільша техногенна катастрофа в історії людства. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
      Отож,   28  квітня 2015 року    працівниками Іршавської районної бібліотеки для дітей  в Іршавській гімназії   було проведено годину пам’яті«Згадувати боляче, забути неможливо». Під час перегляду мультимедійної презентації учні дізнались про історію відкриття урану, його застосування в народному господарстві та про наслідки техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Також для перегляду учням було представлено  виставку – роздум «Цей незаживний  опік Чорнобиля», з якою їх ознайомила бібліограф Іршавської районної бібліотеки для дітей. 







пʼятницю, 24 квітня 2015 р.

КІНОДРОМ в Іршавській книгозбірні

24 квітня відділ бібліотечно – інформаційних технологій Іршавської  центральної районної бібліотеки з радістю відчинив  двері всім бажаючим переглянути кінофільм «Договір на вагітність» та  соціальний ролик проекту «Майбутнє варто планувати».
Сюжет фільму про Сідні Блум, репортера-блогера,  яка повертається в своє рідне місто для того, щоб розслідувати вагітність підлітків, збільшену останнім часом. Там вона знайомиться з групою дівчат, які домовилися завагітніти в один і той же час. Головна героїня - Сара, їй 15 років, у неї є хлопець Джесі він старший від неї. Після того, як Сара дізналась, що вагітна, їй доводиться зіткнутися з низкою проблем, такі як, неготовність Джесі стати батьком. Батьки не відмовилися допомагати дівчині з дитиною, а ось Джесі, дізнавшись про договір на вагітність, покинув її вагітну.
В заповненому молоддю бібліотечному кінозалі панувала затишна й привітна атмосфера, а щоб перегляд був ще приємнішим - організували солодкий стіл.
         Після перегляду бібліотекар відділу БІТ провела з присутніми цікавий тест. Поділивши їх на дві групи, задала декілька питань: Чи корисно було побувати на КІНОДРОМі? Які висновки зробили для себе після перегляду фільму? При можливості, що саме запитали б у героїні фільму? Чи потрібно статеве життя починати в шкільному віці? Хлопці та дівчата охоче відповідали на запитання та обговорювали поступок Сідні та вчинок Джесі.
     Всі учасники КІНОДРОМу отримали цікаву та корисну інформаційну продукцію про сучасні засоби контрацепції. 
        Захід відбувся в рамках проекту «Майбутнє варто планувати» за підтримки Благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» м. Перечин.















четвер, 23 квітня 2015 р.

Чорнобиль - наш вічний біль 

Чорнобиль закутий колючим парканом
Чорнобиль... згадаємо знову і знову.
Це місце, окутане темним туманом -
Це пустка одвічна - Чорнобильська зона.

      Колись така квітуча, чорнобильська земля славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм, зеленими лісами. Але 26 квітня 1986 року все змінилось. Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Вiдтодi ця земля стала називатися "зоною непридатною для життя".
Година ночі, двадцять три хвилини і сорок рокових секунд.
          Двадцять шостий квітневий подих.
          І раптом – вибух!
        Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою вiдлiку в історії атомної енергетики, вона показала, наскільки небезпечна, позбавлена контролю сила атома i як важко вгамувати її.
       Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 29 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...
22 квітня 2015 року з нагоди чергової річниці Чорнобильської катастрофи бібліотекарями Іршавської районної бібліотеки для дітей (Жабко О.І ) та Іршавської центральної районної бібліотеки (Кепша О.І, Балега М.В.) на запрошення педагога - організатора Артиш І.С. для учнів Іршавської гімназії було проведено урок – реквієм «Ехо Чорнобиля», на якому діти мали змогу продивися мультимедійну презентацію, з якої і дізналися про причини, масштаби трагедії, її наслідки для народу України. 
     Також було організовано перегляд літератури "Дзвони Чорнобиля" і проведено бібліографічний огляд літератури.
        У пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог, забути його чи викреслити із пам’яті нації - неможливо.
         Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.








вівторок, 21 квітня 2015 р.


Майстер – клас
Як печуть Паску в селі Івашковиця
 
        Останній страсний тиждень великого посту всі смиренно готуються до свята Христового Воскресіння. З покаянням ідуть до маленького дерев’яного храму, який є одним з найстаріших в районі, щоб покаятися та прийняти святе причастя. В страсну п’ятницю християни приходять на виніс Плащенниці. А вже в суботу з чистою душею можна випікати Великодні Пасочки.
        Перед тим, як перейти до роботи, обов’язково треба помолитися, бо будь-яка справа в селі починається з молитви. Дуже рано на зорі, як кажуть на селі, готують опару. І через годину з нею замішують тісто. Щоб Паска була гарною, пишною, господиня повинна бути веселою. А щоб була смачною – її потрібно правильно замісити. Для тіста потрібно взяти яйця, масло, молоко, борошно вищого ґатунку, цукор, сіль. Всі продукти ретельно вимішують і ставлять у тепле місце, щоб тісто підходило. Обов’язково миску потрібно накрити вишиваним рушником, поставити вербу (шутку), яку освятили у Цвітну (Вербну) неділю і благословити.
         Коли тісто підійшло, господиня йде розпалювати піч, яка знаходиться в окремій кімнаті. Після того, як розпалить вогонь, йде до хати «валяти» тісто і викладати у формочки. Паска має бути круглою, ніби сонце, щоб у хаті був добробут, а земля була родючою. Зверху її прикрашають кульками меншого розміру та візерунками. А щоб була рум’яна скоринка, тісто змазують зверху збитими яйцями і залишають ще трохи, щоб підійшло.
         Господиня тим часом слідкує за вогнем у печі і вимітає догорівши вуглинки. Коли піч готова, можна приступати до «сажання» Пасочок. Всі формочки з тістом акуратно викладають, а дверці печі закривають на півтори години.
         Коли на подвір’ї  розноситься запах свіжовипеченого хліба, можна заглянути до печі.
         І ось нарешті все! Великодні Паски готові. В кімнаті збирається вся сім’я і з радістю на душі дістають готові «хлібці», які через кілька годин разом з шовдарем та домашньою ковбаскою потраплять до великоднього кошика.
         Ще з дитинства пам’ятаю цей незабутній аромат, ту веселу і тривожну атмосферу, коли вдома випікали Паски. І мені, як працівнику культури, хотілося б щоб молодь не забувала і підтримувала сільські традиції, на які багате наше рідне Закарпаття.  
Зав.бібліотекою с. Івашковиця Оксана Синетар